RSS канал:
Мансарда – горище зі всіма зручностями PDF Друк e-mail

Хто першим пристосував горище до житлових потреб, не відомо. Натомість відомо, що моду на таке переобладнання у Європі започаткував французький архітектор Франсуа Мансар у 1630 році, коли облаштував на звичайному горищі затишне житлове приміщення та спорудив вишуканий дах будівлі. У наступні століття додатковий верхній поверх став достатньо поширеним у міській забудові різних країн. Переобладнання горища на мансарду, звісно, спонукало особливо відповідально ставитися до вирішення питання влаштування даху. Покрівля будинку з мансардою повинна бути бездоганною, адже навіть незначне протікання (за відсутності горища) завдає шкоди внутрішньому оздобленню приміщень. Сьогодні мансардне будівництво розвивається стрімкими темпами завдяки використанню сучасних високоякісних покрівельних матеріалів і мансардних вікон, впровадженню ефективних і надійних технологій гідро-, пароізоляції та вентиляції.

Переваги пізнаються у порівнянні

Запорукою довговічної та безпроблемної експлуатації будинку і його окрасою є функціонально й естетично довершені сучасні покрівлі. Будівельні компанії пропонують різноманітні варіанти влаштування дахів. Для порівняння розглянемо два поширених види дахів: скатні у будинках із горищем і мансардні.Скатні дахи у будинках із горищем призначені насамперед для захисту від атмосферних впливів, зокрема, для відведення опадів, для збереження тепла, а також для формування цілісного дизайну споруди.

Горище забезпечує провітрювання конструктивних елементів даху. Окрім цього, часто слугує ще й місцем для зберігання старих речей. З конструктивної точки зору горище значно підвищує надійність і довговічність даху. У цьому полягають його безперечні переваги. Однак наявність горища підвищує собівартість спорудження коробки дому, поступаючись за цим параметром будинку з мансардою.Мансарда – це поверх у горищному просторі, фасад якого цілком або частково утворений поверхнями нахиленого чи ламаного даху. Саме додаткова площа із належним благоустроєм є головною перевагою мансарди. Конфігурація мансарди може бути різною – ламаною, трикутною, симетричною або не симетричною.

Правильно спроектовані мансарди можна використати або в якості квартир, або як офісні приміщення. Такий підхід особливо актуальний сьогодні у зв’язку з дефіцитом не надто дорогих житлових і офісних площ. Справді, облаштування мансард не потребує дуже великих фінансових витрат, особливо, у порівнянні з капітальним будівництвом нових споруд. Один квадратний метр у мансарді обійдеться приблизно на 30 % дешевше, ніж така ж площа у новобудові. Цьому сприяє, зокрема, той факт, що внутрішній простір дому з мансардою використовується максимально. За кордоном при будівництві житла для середнього класу саме такій конструкції зазвичай надають перевагу.Варто відзначити також високу швидкість будівництва мансарди. З цією метою використовують інфраструктуру існуючої будівлі, застосовують надлегкі конструкції і, як правило, не залучають важкої техніки. Низька трудоємність будівництва і простота збірки конструкцій дозволяють виконувати будівельно-монтажні роботи у дуже стислі терміни. Замовник може вибрати покрівельний матеріал із чималого переліку: черепиця, оцинкована сталь, мідь тощо.
Утеплювачі конструкцій виготовляють з екологічно чистих матеріалів. Вони довговічні, надаються для безпроблемної утилізації, що не шкодить здоров’ю людей і не забруднює навколишнє середовище. Не менш важливим є й інший аспект – виконувані роботи з облаштування мансардного поверху не потребують обов’язкового відселення мешканців зі своїх квартир на час будівництва. Перелічені переваги можна віднести до числа виробничих і технологічних. Водночас не можна обійти увагою й естетичну сторону справи. У цьому ракурсі мансарди також мають свої плюси, адже оригінальна форма даху покращує зовнішній вигляд споруди, а також свідчить про вишуканий смак і добробут господаря будинку. Якщо для належного освітлення верхнього поверху придбати мансардні вікна, які встановлюють у площину покрівлі, то можна отримати ще й чудову романтичну панораму.

Недоліки та способи їх усунення

Переваг у мансард чимало, та все ж треба пам’ятати, що їх спорудження – справа достатньо складна і дуже відповідальна, тому довірити її можна лише кваліфікованим спеціалістам, яким відомі усі тонкощі покрівельних технологій і які мають належний досвід роботи з якісними сучасними покрівельними матеріалами та комплектувальними. Справа у тому, що мансарда – це приміщення безпосередньо під дахом, який водночас виконує функції стелі. Тому влаштування мансардного даху пов’язане з низкою технологічних тонкощів, про які покрівельникам треба знати і яких треба суворо дотримуватися. Збитки від протікання у мансардному даху значно більші, ніж у даху над горищем.

У першому випадку вода потрапить безпосередньо у кімнату і ремонт доведеться виконувати в облаштованому приміщенні. У другому випадку негаразди насамперед торкнуться горища.Основна причина можливих неприємностей із мансардною покрівлею полягає у тому, що такому даху шкодить не лише волога зверху, коли падає дощ чи сніг, але й (як не дивно) знизу. Справа у тому, що в повітрі, яке надходить із житлових приміщень, також міститься волога. Внаслідок перепаду температур вона конденсується на внутрішній поверхні даху і спричиняє руйнування мансарди. Щоб запобігти цьому, в технології влаштування мансард передбачають формування парозахисного шару, який не допускає тепле вологе повітря з житлових приміщень вгору до покрівельного покриття. Крім цього, з допомогою спеціальних конструктивних рішень забезпечують належне провітрювання внутрішньої холодної поверхні покриття. Ця поверхня також повинна мати під собою гідроізоляційний шар. Між захисними шарами вкладають надійну теплоізолюючу систему.

Такі заходи здатні вберегти мансарду від зайвої вологи.Коли мова зайшла про недоліки мансард, варто згадати також нахилені стіни, що стають на заваді традиційному встановленню меблів, та відносно високе розташування вікон. Щоправда, тут можна знайти і позитив – нестандартні форми мансард відкривають для дизайнерів нові можливості для творчості, яких немає у звичайних квартирах.

Мансарди у планувальному аспекті

Функціонально-планувальний аспект використання мансарди визначається насамперед призначенням споруди, а планувальні особливості пов’язані зі структурою споруди і з приміщеннями, розташованими нижче. Мансардний поверх може займати всю площу споруди або її частину, але, як правило, у межах стін базової споруди, які стоять нижче. Архітектурно-планувальні рішення можуть мати широкий діапазон, а приміщення – різну площу та конфігурацію.При проектуванні мансарди треба попередньо вибрати її планувальну схему (наприклад, секційну, коридорну, змішану).

Для звичайного житла здебільшого вибирають секційну структуру плану. Для спеціальних видів житла може бути прийнята коридорна або змішана схема. Вибір планувального варіанту повинен базуватися на аналізі планувальної схеми споруди-основи, має бути визначеним при вивченні соціальної потреби даного житлового утворення і має бути виконаним у відповідності з діючими нормативними вимогами.Розрізняють три основних види мансард:- мансардний поверх із формуванням окремого поверху в одному рівні;- мансардний поверх із дворівневим плануванням;- мансардний поверх із просторовою організацією антресольного поверху при дворівневому плануванні верхнього поверху споруди-основи.

Широкі архітектурно-планувальні можливості організації мансардних поверхів виникають при їх влаштуванні у громадських спорудах, що підлягають реконструкції. Типологічні та функціональні особливості формування мансардних просторів громадських споруд аналогічні загальним принципам влаштування мансард житлових споруд. При розташуванні приміщень у мансардному поверсі громадських споруд можуть бути використані дві планувальні системи:- звичайна (надбудова), у якій функції поєднані;- автономна, у якій функції розділені.

Мансардні приміщення у житлових будинках: від вітальні до ванної кімнатиУ мансардах житлових будинків можна влаштувати будь-яку кімнату: від вітальні до ванної. Якщо, наприклад, обладнано спальню, то перед сном можна безпосередньо у ліжку милуватися зоряним небом, а прокидаючись – вранішньою зорею. Інший прийнятний варіант – робочий кабінет. Для творчої діяльності кращого місця не знайти. Такі приміщення забезпечують належний рівень ізольованості, необхідний для зосередженої роботи в домашніх умовах. Поширеним варіантом облаштування мансарди є дитяча або тінейджерська. Якщо ж мансардне приміщення має обмежену площу, то можна розташувати тут місце для відпочинку з м’яким кріслом та журнальним столиком або невелику бібліотеку.Інтер’єрні рішення мансардПри розробці інтер’єрних рішень мансард треба врахувати деякі характерні геометричні форми приміщень. Мова йде про розташування сходів, обстановку ванної кімнати і туалету, кухні, а також про розташування дверей.

Необхідно взяти до уваги вільну висоту сходинкових маршів відносно нахилених поверхонь даху, врахувати розташування деталей і вузлів покрівельної конструкції. Не виникає труднощів, коли напрям сходів є паралельним до нахилу даху або сходи розташовані вздовж середньої осі споруди.Обстановку ванної кімнати і туалету треба формувати з врахуванням нахилених поверхонь даху, що обмежують висоту в повний зріст.Розташування дверей може викликати ускладнення не лише через визначення висоти дверного отвору, необхідно також забезпечити безперешкодне відкривання дверей із врахуванням нахиленої стіни.

Варіанти влаштування евакуаційних шляхів

Протипожежні вимоги, особливо, шляхи евакуації з мансардного поверху, залежать від планувальної структури споруди-основи:- при співпадінні функцій споруди-основи та функцій мансардного поверху для шляхів евакуації використовують сходово-ліфтовий вузол споруди, до якого прилягає мансарда;- при неспівпадінні функцій споруди-основи та мансарди для створення шляхів евакуації необхідно влаштувати спеціальні комунікації, які можуть бути розташовані всередині або зовні споруди і мати ізольовані виходи, в тому числі між двома спорудами.Допустимим є влаштування евакуаційних виходів у загальну сходову клітку з творчих майстерень при умові, що можна забезпечити сполучення через тамбур. При розташуванні офісів у мансардах житлових будинків, що мають не більше дев’яти поверхів, входи й евакуаційні виходи повинні бути ізольовані від житлової частини споруд. Дозволено у якості другого евакуаційного виходу використовувати сходові клітки житлової частини споруд, при цьому вихід забезпечуватиметься через тамбур із протипожежними дверима. Прийнятним варіантом рятувального отвору, через який люди можуть бути евакуйовані з приміщення, є мансардне вікно.У наступному номері «АСПЕКТІВ БУДІВНИЦТВА» продовжимо розповідь про мансарди, а саме про їх важливий елемент – мансардні вікна.


Видатні архітектори

Франсуа МансарФрансуа Мансар – французький архітектор, великий майстер елегантного та стриманого французького барокко, засновник традицій класицизму у Франції.Мансар народився у 1598 році у Парижі в сім’ї тесляра. Франсуа не отримав систематичної освіти, а кар’єру архітектора розпочав як помічник Саломона де Броса. Перші значні замовлення він отримав від Гастона Орлеанського: спорудження шато в Бальруа і перебудову середньовічного замку в Блуа.У своїх роботах Мансар прагнув надати об’ємно-просторовій композиції споруд граничної чіткості та лаконічності, не поступаючись при цьому властивим французькій традиції багатим пластичним рішенням фасадів. Практично у всіх проектах він використовував традиційний для Франції високий дах, який стали називати Мансаровим (звідси й походить термін «мансарда»). Франсуа був добре ознайомленим із тодішніми досягненнями італійського барокко. Водночас він дотримувався регулярного планування.
Не випадковим є те, що у його задумах черпали натхнення чимало майстрів французького класицизму.Для творчої манери Мансара характерним було безмежне прагнення досконалості. Неодноразово він цілком зносив збудоване і розпочинав спочатку. Зокрема з цієї причини втілення його проектів потребувало надзвичайно великих коштів. Навіть серед французької аристократії послуги Мансара були доступними небагатьом. Оскільки започатковані ним споруди зазвичай добудовували менш вимогливі зодчі, то до нашого часу збереглося обмаль споруд,  збудованих цілком під його керівництвом. Серед них – палац Мезон-Лафіт під Парижем.Далеко не всі поділяли погляди Мансара і захоплювалися його роботами, звучало чимало критики.

Масштабним проектом із точки зору обсягів будівництва і вкладених архітектором зусиль було започатковане за ініціативи Анни Австрійської будівництво церкви Валь-де-Грас. Щоправда, у 1646 році від послуг Мансара відмовилися і храм добудовував інший архітектор. Згодом Мансар реалізував розроблений ним проект (у меншому розмірі) при спорудженні капели замку Френ.Творча активність архітектора сягнула 60-их років XVII століття. Франсуа Мансар помер у 69 років.


 
Copyright © 2014. Аспекти Будівництва. Powered by WM portal